День обізнаності про стрес
Стрес – це реакція організму на подразнення, де подразником є ситуація. Більшість дітей сьогодні перебуває під впливом стресу, оскільки посилюється психічна діяльність дитини у зв’язку з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації. Виникає перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників.
У невеликих кількостях стрес може бути «позитивним». Але надмірний стрес – «токсичний» і може вплинути на поведінку дитини, її працездатність, здоров’я, взаємини з оточенням і в родині.
Причини стресу у дитини:
- кризові періоди життя;
- втрата близьких людей;
- негативні потрясіння;
- стихійні лиха;
- втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням;
- низький рівень чи відсутність соціальної підтримки;
- фізичні та емоційні перенапруження під час навчання;
- великі зміни в сім’ї (розлучення, переїзд або навіть народження нового члена сім’ї);
- надмірно щільний графік (навчання, зайняття спортом, відвідування гуртків тощо) і невеликій перепочинку між різними видами зайнятості.
- шкільний стрес (страх покарання та отримання незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час навчальних занять).
Діти по-різному реагують на стрес залежно від індивідуальних якостей і навичок управління стресом. Школярі молодших класів не зможуть повною мірою пояснити свої почуття, в той час як підлітки можуть точно сказати, що їх турбує і чому.
У дітей стрес може проявлятися через зміни в поведінці. Загальні зміни можуть включати:
- Тривога, занепокоєння.
- Нездатність розслабитися.
- Нові або тривалі страхи (страх темряви, страх залишитися на самоті, страх перед незнайомцями).
- Дитина чіпляється, не хоче випускати дорослого з поля зору.
- Гнів, плач, ниття, дратівливість, що змінюють один одне.
- Дитина погано контролює емоції.
- Агресивна або вперта поведінка.
- Повернення до поведінки, властивої в молодшому дитячому віці, наприклад, смоктання пальців.
- Дитина не хоче брати участь у сімейних чи шкільних заходах.
- Поганий настрій.
Діти та підлітки, що перебувають у стані стресу, можуть бути більш впертими або сперечатися більше, ніж зазвичай.
Раптові зміни в поведінці: маленька дитина, яка раніше добре слухала, раптово починає капризувати. Колись активний підліток тепер не хоче виходити з дому.
Проблеми зі сном: дитина або підліток може скаржитися на постійну втому, сон триваліший, аніж зазвичай, або проблеми із засипанням вночі.
Нехтування обов’язками
Зміни в харчуванні: вживання занадто багато або занадто мало їжі може бути реакцією на стрес.
Діти, які відчувають стрес, часто повідомляють про головні болі або болі в животі і можуть часто відвідувати кабінет шкільної медсестри, частіше хворіти.
Як ви можете допомогти своїм дітям впоратися зі стресом
Поговоріть зі своїми дітьми
Перший крок до допомогти своїм дітям – це зрозуміти, що їх турбує, і підтримати їх. Таким чином, ви можете боротися зі стресом у джерела його витоку.
Дотримуйтеся сімейної рутини: вечеря, спільний перегляд кінофільму.
Будьте взірцем для наслідування. Дитина дивиться на вас як на взірець здорової поведінки. Зробіть усе можливе, щоби тримати власний стрес під контролем.
Будьте обережні, які телевізійні програми, книги та ігри дивляться, читають і грають маленькі діти. Передачі новин, шоу або ігри з насильством можуть викликати страх і занепокоєння.
Інформуйте свою дитину про очікувані зміни, наприклад, щодо роботи чи переїзду.
Проводьте спокійний, невимушений час зі своїми дітьми.
Навчіться слухати. Слухайте свою дитину, не критикуючи, працюйте зі своєю дитиною, щоби допомогти їй зрозуміти і вирішити те, що її засмучує
Заохочуйте сон
У наші дні дедалі менше дітей висипаються. Частково ця тенденція пов’язана зі збільшенням екранного часу. Це призводить до того, що 60% дітей недосипають. Дослідження показують, що це може дуже вплинути на збільшення дратівливості та стресу.
Норма сну залежить від віку вашої дитини. Малюки повинні спати від 11 до 14 годин на добу, дошкільнята – від 10 до 13 годин, а діти шкільного віку – від 9 до 11 годин на добу. Підлітки повинні спати не менше 8-10 годин щоночі.
Інформацію підготувала практичний психолог Тетяна СМАРЖ.