І домовленнєвий період від 0 до 8 місяців життя. В цей період відбувається формування психофізіологічної основи мовлення. В певній послідовності вступають в дію руховий, слуховий і зоровий аналізатори в міру їх дозрівання відбувається їх взаємодія, яка забезпечує підготовку для мовленнєвого сприйняття і відтворення.

 ІІ передмовленнєвий період продовжується від 8 до 13—15 місяців життя дитини. В цей час формуються не тільки передумови мовленнєвого спілкування (мовленнєвої комунікації), але і різними засобами проявляється істинне мовлення та на свідомому рівні відбувається мовленнєва взаємодія. На цьому рівні у дітей формується пам’ять, яка забезпечує мовленнєву активність і служить передумовою інтелектуального розвитку.  Цей вік вважається найбільш чутливим до дефіциту материнського спілкування.

 ІІІ — період розвитку моторного мовлення (активного) від 1 року З місяців до 2 років. У дітей відмічається підвищення свідомої рухової активності, вдосконалюється дрібна моторика, у всіх мовленнєвих проявах. Зрілою стає артикуляційна моторика. В цей період можна більш чітко визначити первинну картину затримки мовленнєвого розвитку.

 ІV — період підвищеної функціональної значимості мовлення охоплює вік від 2 до З років. Наявні мовленнєві навички стають вже не тільки засобом комунікації, але і виконують також пізнавальну функцію. В цей період в прямій залежності від рівня мовленнєвого розвитку знаходяться особистісні структури і особливості поведінки дитини.

 Характеристика мовленнєвого розвитку дітей:

1-2 місяць – зосередження уваги на мовленні того, хто говорить, дитина затихає, уважно слухає, часто усміхається.

2-3 місяць – пошук обличчя того, хто говорить.

 3-4 місяць – агукання (гуління).

 5-8 місяць – лепет. 

В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні.

 Мовлення дитини в 9 місяців. У цьому віці діти розуміють найпростіші слова («так», «ні», «привіт» тощо). Вони використовують більшу кількість приголосних звуків та інтонацій.

 В період 9-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

 12 місяців – дитина вимовляє близько 10 слів.

 Мовлення дитини у 18 місяців. Зазвичай діти в цьому віці можуть вимовляти кілька простих слів і вказувати на людей, предмети, частини тіла, які називають батьки. Дитина повторює останні слова або склади в реченні, яке ви вимовляєте. Промовляючи слова, дитина може пропускати в ньому звуки або склади. Дитина розуміє значення однини і множини, значення зменшування і пестливих форм слова.

 Мовлення дитини у 2 роки. Малюк може складати речення з 2-3 слів. Він розуміє, що слова можуть позначати не тільки конкретні предмети, а й колір, форму, дію.

 Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

 Мовлення дитини в 3 роки. Словниковий запас дитини різко збільшується. Завдяки уяві вона засвоює абстрактні поняття («сьогодні»), почуття («смуток») і просторові поняття («біля»), дитина утворює нові слова за допомогою словотвору, з’являються багаточленні речення (3 і більше слів).

 4 роки освоєні в основному всі відмінкові та родові закінчення іменників і прикметників, дитина знає та називає основні кольори та основні збірні поняття, контролює граматичні помилки дорослих.

 5 років – у дитини повинна бути повністю сформована звуковимова (правильно вимовляє всі звуки) , називає та повторює слова різної складності та структури, слова зі збігом приголосних. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мови. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення.

 Порушення, малоактивність чи затримка  будь-якого мовленнєвого періоду дитини  є патологічним. У цьому випадку потрібна консультація логопеда, дитячого невролога, психолога, отоларинголога, педіатра. Якщо у дитини повільно розвивається мовлення, не чекайте, доки малюк “переросте”. Не прислуховуйтесь до порад подруг чи сусідок, на кшталт, “хлопчики/дівчатка починають розвиватися/говорити пізніше”. Чим раніше виявити проблему, тим більше часу залишиться на її вирішення. Вчасно продіагностувавши проблему, ви зможете швидше досягти вікової норми мовлення вашої дитини.

 
Інформацію підготувала вчитель-логопед центру комплексної медичної реабілітації дітей з ураженням нервової системи та порушення психіки Гарась Оксана Володимирівна.