Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства"

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Насильством називають будь-які навмисні дії однієї людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи, наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.

Виділяють 4 види насильства:

  • Фізичне насильство – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалого.
  •  Психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією однієї особи або групи осіб на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
  •  Економічне насильство – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.
  •  Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).

Розглянемо детальніше вид насильства, про який багато хто в суспільстві навіть і не здогадується або не вважає його важким по ступеню травматизації та заподіянні шкоди.

Психологічне насильство — це поведінка, метою якої є заподіяння емоційної чи психологічної шкоди. Вона може не завдавати болю вашому тілу, проте може бути травматичною. Поодинокі обрАзи не можна вважати емоційним насильством, але якщо така поведінка стає систематичною, породжує в іншої людини страх, тривогу та порушує благополуччя — тоді це є проявом насильства. Жертвою жорстокого ставлення можна стати в різних взаємовідносинах, у тому числі, у міжособистісних стосунках із батьками, романтичних чи професійних стосунках.

Якими є ознаки психологічного насильства?

  • Систематичне присоромлення вас на публіці або перед родиною, друзями;
  • Безпідставні ревнощі намагання контролювати ваше життя, бажання ізолювати вас від звичного кола спілкування;
  • Погрози фізично/фінансово зашкодити вам, вашим дітям або комусь, хто є важливим для вас;
  • Негативне ставлення до вас через речі, які ви не можете змінити: родину, релігійні погляди, расу, гендер, стать тощо;
  • Ігнорування або вдавання, що вас немає поряд;
  • Постійне виправлення того, що ви говорите, щоби змусити вас почуватися ніяково.

Види психологічного насильства:

Нижче розглянемо види психологічного насильства, адже часто за незрозумілими словами сховані однозначно протиправні дії.

Аутинг — розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність іншої людини без її згоди.

Булінг — психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство щодо малолітньої чи неповнолітньої особи в межах освітнього процесу.

Віктімблеймінг — звинувачення жертви й «перекладання» на неї відповідальності.

Газлайтинг — форма маніпуляції, яка змушує жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття дійсності, ставлячи під сумнів її пам’ять та розсудливість.

Мобінг — тиск на одного з працівників із боку колег чи керівника.

Сталкінг — нав’язливе, небажане й постійне переслідування однією людиною іншої.


Люди, які страждають від психологічного насильства, можуть відчувати розгубленість, страх, труднощі з концентрацією уваги та низьку впевненість у собі, а також тривогу, больові відчуття та прискорене серцебиття. Також люди, що систематично піддаються психологічному насиллю можуть мати панічні атаки.  Довгострокові наслідки можуть включати тривожні розлади, безсоння та соціальну замкнутість, а також психосоматичні розлади. У найтяжчих випадках психологічне насильство може призвести до суїцидальних спроб жертви.

Хто б не чинив так із вами, пам’ятайте: ви цього не заслуговуєте, і це не ваша провина. Ніхто не має права вас ображати, принижувати чи обмежувати ваші права. Якщо ви або хтось із ваших знайомих зазнає психологічного насильства, варто звернутися по допомогу не стидайтесь попросити допомоги. Тим паче зараз в Україні психологічне насильство вважається протиправним діянням.

Конвенція ООН про права дитини — міжнародний правовий документ, що визначає права дітей в державах-учасницях. Конвенція з прав дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом обов’язкового характеру, що присвячений широкому спектру прав дитини. Документ складається з 54 статей, що деталізують індивідуальні права осіб віком від народження до 18 років (якщо згідно застосованим законам повноліття не настає раніше) на повний розвиток можливостей в умовах, вільних від голоду і нужди, жорстокості, експлуатації та інших форм зловживань.

Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991. В 1993 в Києві створено Всеукраїнській комітет захисту дітей. Згідно з Конвенцією в квітні 2001 прийнято Закон про охорону дитинства.

У 2003 та 2005 роках відповідно український Парламент ратифікував два факультативних протоколи до Конвенції:

  • про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії
  • щодо участі у збройних конфліктах.

Нагадаємо, якщо ви зіштовхнулися або стали безпосереднім свідком насильства, – телефонуйте у поліцію за номером 102.

Отримати консультацію щодо ситуації насильства, подальших кроків, а також контакти пунктів отримання допомоги можна за телефонами «гарячих ліній»:

15-47– (Державна установа «Урядовий контактний центр») — цілодобова та безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

15-78 – з питань протидії торгівлі людьми;

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 (Громадська організація «Ла Страда Україна») гаряча лінія з запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 213 103 контактний Центр системи безоплатної правової допомоги.

 

Інформацію підготувала практичний психолог Наталія СМИК