"Щоб ефективно боротися з ворогом,
його траба добре знати в обличчя "

Щорічно, за ініціативи ВООЗ 1 березня відзначають  Всесвітній день імунітету. На запитання «Що таке імунітет і як він працює», «Фактори, які впливають на формування імунітету дитини», «Поради для зміцнення імунітету» та на інші питання, які часто задають батьки наших маленьких пацієнтів відповіла лікар-імунолог дитячий КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, член ГО “Всеукраїнської асоціації дитячої імунології” Любов Миколаївна Дмитраш .

Що таке імунітет і як він працює?

Імунітет – це захист організму від багаточисельних патогенних агентів, які мають признаки чужорідної генетичної інформації та боротьба із цими агентами, а це бактерії, віруси, найпростіші, білки, гриби, ракові клітини і т.д.

Центральні органи імунної системи це тимус і кістковий мозок; переферичні – селезінка, лімфатичні вузли, лімфоглоткове кільце і лімфоїдна тканина кишківника.

До факторів захисту належать:

  • механічний зі сторони шкіри (злущування шару шкіри, епітелію), пчихання, кашель;
  • фізичний: гарячка;
  • хімічні: соляна кислота, жирні кислоти, ферменти.

Якщо інфекційні агенти поборюють ці бар’єри, в боротьбу вступає вроджений або спадковий і набутий або адаптивний імунітет.

Вроджений імунітет представлений гуморальними і клітинними факторами з якими людина народжується.

Набутий імунітет – розвивається в результаті перенесеної інфекції або імунізації.

Розкажіть детальніше про попередження народження дітей з захворюванням імунної системи.

Імунопрофілактика включає в себе: 

  • первинну профілактику імунодефіциту – це комплекс заходів спрямованих на виключення дії факторів, які призводять до розвитку імунодефіцитних захворювань;
  • специфічну імунопрофілактику – вакцинація дитячого населення, яка проводиться з метою захисту від інфекційних захворювань шляхом створення колективного імунітету;
  • неспецифічна профілактика – заходи, які спрямовані на посилення власної резистентності організму дитини.

Фактори, які впливають на формування імунітету дитини.

Профілактика розвитку імунодефіцитних захворювань починається задовго до планування вагітності. Потрібно виключити фактори, які негативно впливають на ранніх етапах ембріогенезу.

  • рецедивуючі вірусні і бактеріальні інфекції у матері;
  • шкідливі впливи на вагітну – отрути, токсини виробничого і побутового характеру;
  • ендокринні порушення;
  • психоемоційні стреси.

Найефективнішим, надійнішим і науково обґрунтовано методом захисту людства від інфекційних хвороб є вакцинація. Вакцинація від деяких захворювань, а саме гепатит В, папілома-вірусна інфекція є імунопрофілактикою онкологічної патології (первинний рак печінки, рак шийки матки у жінок).

З позиції імунології вакцинація є нормальним і позитивним явищем. Чим більше в організм потрапляє антигенів, тим краще працює імунна система, адже для підтримки  нормальної «робочої форми» потрібний постійний імунний стимул. Простими словами, щоб ефективно боротися з ворогом, його треба добре знати в обличчя!

Ваші поради батькам для зміцнення імунітету у дітей.

Багато батьків звертаються із запитаннями: «У моєї дитини слабкий імунтет, вона часто хворіє простудними захворюваннями і як укріпити імунітет у дитини»?

І тут треба внести пояснення, що таке «ослаблений імунітет» у дитини. Діти легко підхоплюють вірусні інфекційні захворювання, це особливість імунного статусу у різні вікові періоди життя дитини. Найчастіше хворіють діти, які починають відвідувати дитсадок, це 3-4  річні малюки. В середньому вони хворіють 4-6 разів на рік, якщо частота захворювання ГРЗ більше 8 разів на протязі року, то таких дітей відносять до групи часто хворіючих дітей.

Серед факторів, що збільшують ризик розвитку підвищеної респіраторної захворюваності у дітей це преморбідні стани дітей раннього віку – гіпотрофія, вітамінна недостатність анемія, рахіт, забрудненого навколишнього середовища, стресові ситуації у сім’ї. Хочу відмітити вкрай негативний вплив на дитячий організм – це куріння батьків або інших членів сім’ї, так  зване пасивне паління. До таких факторів відноситься матеріально-побутові умови, низький рівень санітарної культури, нераціональний режим дня (пізнє засипання і пізнє пробудження, відсутність денного сну у дітей до 5-6 річного віку), незбалансоване харчування по білках, вуглеводах, жирах і вітамінах із мікроелементами, відсутність або мала кількість твердої їжі, яку дитині треба жувати.

Показання для обов’язкової консультації дитячого імунолога.

1. Рецидивуючі вірусні респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів:

  • 8 або більше разів протягом року;
  • Важкі та/або тривалі інфекції респіраторного тракту.
  1. Рецидивуючі бактеріальні інфекції:
  • два і більше гнійних отитів або синуситів (гайморит, фронтит, етмоїдит) протягом року;
  • дві та більше пневмонії протягом року, хронічний ендобронхіт, бронхоектази, пневмонія, що не відповідає на антибактеріальну терапію, дихальна недостатній без хрипів (інтерстиціальна пневмонія);
  • рецидивуючі піодермії та абсцеси;
  • дві та більше важких інфекцій (менінгіт, остеоміеліт, целюліт або сепсис);
  • хронічна інфекція сечовидільних шляхів без аномалій розвитку сечової системи;
  • хронічний рецидивуючий стоматит;
  • інфекції, що викликані незвичайними мікроорганізмами (УПМ, пневмоцисти та інші);
  • молочниця, що персистує в ротовій порожнині та на шкірі дитини у віці старше 6 місяців, генералізований кандидоз;
  • низький ефект від повторних курсів антибактеріальної терапії.
  1. Хронічна діарея та синдром мальабсорбції.
  2. Часті рецедиви герпетичних висипань на шкірі, афтозний стоматит з тривалим перебігом, важка вітряна віспа.
  3. Наявність первинного імунодефіциту в сім’ї.
  4. Побічні реакції на вакцинацію, вакцин-асоційований поліомієліт.
  5. Фізикальні дані:
  • порушення росту та ваги;
  • відсутність лімфоїдної тканини (лімфатичних вузлів, мигдаликів) або навпаки, її гіпертрофія;
  • поєднання атаксії з блефаритом та телеангіоктазіями, альбінізм, фотофобія (жмуриться);
  • висипка та алопеція, екзема, бородавки (по всьому тілу та багато);
  • гіпоплазія хряща, волосся, низькорослість;
  • гарячка неясного генезу.
  1. Зміни у загальному аналізі крові не менше ніж у 2-х повторних аналізах.